Експозицію тематичної виставки «Володимир Федоров:
художник і час», присвяченої 100-річчю з дня народження митця, складають
живописні та графічні твори відомого художника-земляка Володимира
Олександровича Федорова з музейної колекції «Сучасне українське образотворче
мистецтво», а також унікальні оригінальні фотознімки та документи художника,
передані до музею у свій час його вдовою Ніною Георгіївною Федоровою, серед
яких особливу увагу привертають родинні світлини, лист художника до матері з
фронту, написаний 23 січня 1944 року, та ксерокопії поштових листівок від
Генріха Густавовича Нейгауза та його матері Ольги Михайлівни, датовані
1930-ми роками.
Федоров Володимир
Олександрович (07.02.1920 – 25.08.1986) народився в місті Єлисаветграді
(нині Кропивницькому). У 1940 році закінчив Одеське художнє училище. Учасник
Другої світової війни, нагороджений орденами та медалями. З 1978 року член
Спілки художників СРСР. Був активним учасником всесоюзних, республіканських
та обласних художніх виставок. Творчий доробок митця складає понад тисячу
живописних та графічних творів, які зберігаються у Кіровоградському
обласному художньому музеї, художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна,
музеї музичної культури ім. К.Шимановського, літературно-меморіальному музеї
І.К.Карпенка-Карого та приватних колекціях.
Життєвий і творчий шлях
художника був складним і тернистим. Дитинство і юність пройшли в будинку,
який був розташований поряд з садибою відомих музикантів Густава
Вільгельмовича та Ольги Михайлівни Нейгаузів, адже його бабуся працювала там
економкою. Тому великий вплив на світогляд майбутнього художника здійснила
саме ця родина. Г.В.Нейгауз перший відзначив у В.О.Федорова абсолютний
музичний слух і рекомендував йому серйозно займатися музикою після
закінчення ним музичної школи по класу фортепіано, але захоплення малюванням
перемогло. Перші уроки живопису В.О.Федоров отримав від сестри дружини
Г.В.Нейгауза – Дори Рудольфівни Пржшиховської, випускниці Мюнхенської
академії мистецтв.
В.О.Федоров належить до
покоління, обпаленого війною, з перших днів бере участь у бойових діях, адже
в лавах Червоної армії перебував ще з 1940 року, відразу після закінчення
художнього училища, і демобілізований був лише в 1947 році. Всю війну поруч
з ним були блокнот і олівець.
Повернувшись в рідне місто,
В.О.Федоров працював художником спочатку в краєзнавчому музеї, а потім в
художньо-виробничих майстернях.
На ювілейній виставці
представлено понад 40 етюдних творів художника різних років. Це - численні
пейзажі, в тому числі й начерк олівцем з фронтового блокноту 1944 року,
краєвиди рідного міста, квіткові натюрморти, автопортрети та портрети рідних
людей - матері, бабусі, дружини, написані в 1950-і роки. Цікавою в
мистецтвознавчому та історичному плані є виконана в техніці акварелі
портретна галерея радянської молоді середини 1970-х років, яка показово
відтворює час, в якому жив і творив художник, оспівуючи красу і велич
мирного життя з любов’ю до рідного краю та вірою в світле майбутнє
прийдешніх поколінь. |