Експозицію тематичної виставки «Володимир Федоров: художник і час», присвяченої 100-річчю з дня народження митця, складають живописні та графічні твори відомого художника-земляка Володимира Олександровича Федорова з музейної колекції «Сучасне українське образотворче мистецтво», а також унікальні оригінальні фотознімки та документи художника, передані до музею у свій час його вдовою Ніною Георгіївною Федоровою, серед яких особливу увагу привертають родинні світлини, лист художника до матері з фронту, написаний 23 січня 1944 року, та ксерокопії поштових листівок від Генріха Густавовича Нейгауза та його матері Ольги Михайлівни, датовані 1930-ми роками.
    Федоров Володимир Олександрович (07.02.1920 – 25.08.1986) народився в місті Єлисаветграді (нині Кропивницькому). У 1940 році закінчив Одеське художнє училище. Учасник Другої світової війни, нагороджений орденами та медалями. З 1978 року член Спілки художників СРСР. Був активним учасником всесоюзних, республіканських та обласних художніх виставок. Творчий доробок митця складає понад тисячу живописних та графічних творів, які зберігаються у Кіровоградському обласному художньому музеї, художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна, музеї музичної культури ім. К.Шимановського, літературно-меморіальному музеї І.К.Карпенка-Карого та приватних колекціях.
    Життєвий і творчий шлях художника був складним і тернистим. Дитинство і юність пройшли в будинку, який був розташований поряд з садибою відомих музикантів Густава Вільгельмовича та Ольги Михайлівни Нейгаузів, адже його бабуся працювала там економкою. Тому великий вплив на світогляд майбутнього художника здійснила саме ця родина. Г.В.Нейгауз перший відзначив у В.О.Федорова абсолютний музичний слух і рекомендував йому серйозно займатися музикою після закінчення ним музичної школи по класу фортепіано, але захоплення малюванням перемогло. Перші уроки живопису В.О.Федоров отримав від сестри дружини Г.В.Нейгауза – Дори Рудольфівни Пржшиховської, випускниці Мюнхенської академії мистецтв.
    В.О.Федоров належить до покоління, обпаленого війною, з перших днів бере участь у бойових діях, адже в лавах Червоної армії перебував ще з 1940 року, відразу після закінчення художнього училища, і демобілізований був лише в 1947 році. Всю війну поруч з ним були блокнот і олівець.
    Повернувшись в рідне місто, В.О.Федоров працював художником спочатку в краєзнавчому музеї, а потім в художньо-виробничих майстернях.
    На ювілейній виставці представлено понад 40 етюдних творів художника різних років. Це - численні пейзажі, в тому числі й начерк олівцем з фронтового блокноту 1944 року, краєвиди рідного міста, квіткові натюрморти, автопортрети та портрети рідних людей - матері, бабусі, дружини, написані в 1950-і роки. Цікавою в мистецтвознавчому та історичному плані є виконана в техніці акварелі портретна галерея радянської молоді середини 1970-х років, яка показово відтворює час, в якому жив і творив художник, оспівуючи красу і велич мирного життя з любов’ю до рідного краю та вірою в світле майбутнє прийдешніх поколінь.